Кіровоградська область - одна з областей України розташована в центральній частині країни в межиріччі Дніпра і Південного Бугу. Практично вся територія регіону розташовується на правому березі річки Дніпро. З північно-східного боку область межує з Полтавською областю з північною - з Черкаською зі східної та південно-східної - з Дніпропетровською з південною - з Одеською та Миколаївською з західного боку - з Вінницькою областю. Адміністративний центр - місто Кіровоград.
У давні часи на території сучасної Кіровоградщини кочували скіфські племена а в епоху середньовіччя ці землі стали частиною «Дикого поля» де кочували вугри гунни печеніги хазари і татаро-монголи. У XVI-XVII ст. територія регіону була практично безлюдною, вона використовувалася як буфер між російсько-українськими та польсько-литовськими територіями. Приблизно в той же період почався процес зародження козацтва і вже до середини XVII ст. велика частина області перебувала під контролем запорізьких козаків їх стоянки знаходилися тут же. У 1768 р. широкий оклик на території сучасної Кіровоградської області мало селянське повстання на Правобережній Україні проти польського гніту - Коліївщина. Починаючи з 1754 р. і по 1917 р. регіон перебував у складі Російської імперії. Місто Єлисаветград було засноване в 1754 р. а в 1796 р. - утворено Єлисаветградський уїзд Новоросійської губернії. по травень 1803 р. виїзд перейшов у відання Миколаївської губера з травня 1803 р. по 1921 р. знаходився у віданні Херсонської губернії. 1861 р. відзначився бурхливим зростанням чисельності населення а також швидким розвитком промисловості торгівлі та інфраструктури.
Світова війна революція і громадянська війна сильно позначилися на житті Кіровоградського краю. Під час громадянської війни влада тут змінювалася не один раз. У 1921 р. Єлисаветградський виїзд став частиною Миколаївської губернії УРСР. У березні 1923 року був утворений Єлисаветградський округ Миколаївської області. Через рік місто Єлисаветград перейменували в місто Зінов'єв. У 1934 р. місту присвоїли нову назву - Кірове. Однак у 1939 р. з утворенням Кіровоградської області з адміністративним центром у Кіровому місту присвоїли сучасну назву Кіровоград. У 1941 р. територію області захопили німецькі війська групи армій «Південь». У 1944 р. силами Радянської армії вона була звільнена. У сучасних межах Кіровоградська область утворилася в лютому 1954 р.
За структурою економіки Кіровоградська область є аграрно-індустріальною. Провідне місце в регіоні займають галузі які тісно пов'язані з агропромисловим комплексом а саме промисловість будівельна індустрія і сільськогосподарське машинобудування.
Кіровоградська область не може похвалитися величезною кількістю пам'яток, і туризм тут поки розвинений слабко. Однак завдяки значному рекреаційному потенціалу і хорошому клімату можна чекати стрімкого розвитку туризму в цьому регіоні. Серед головних визначних пам'яток Ктровоградщини є - заповідник «Карпенків край», державний музей-заповідник І. Тобилевича «Хутір Надія», унікальний гідрологічний природний пам'ятник - болото «Чорний ліс» з бездонним озером Берестувате, а також мальовниче Сальківське урочище, заказники «Монастирище» і Деріївський, Новопававатий прекрасний водопопопопопе.
З історичних архітектурних пам'яток Кіровоградської області варто відвідати Свято-Вознесенський собор у Бобринцях, кафедральний собор XVIII ст. в Кіровограді, залишки фортеці Святої Єлизавети XVIII ст. На території області знаходиться унікальна архітектурна пам'ятка сталева ажурна сітчаста водонапірна вежа в місті Помічна, яка є однією з перших у світі гіперболоїдних конструкцій. Вежа була зведена за проектом, розробленим великим інженером і вченим Володимиром Григоровичем Шуховим. Всього у світі збереглося 11 таких веж.
