Лише деякі ринкові ніші терпіли більш нищівне падіння за часів Веб 1.0, ніж та ніша, яку займали сайти про домашніх тварин. Всього лише за дев'ять місяців після свого створення в 2000 році, сайт Pets.com (Питомцы.com) заробив неймовірну суму в 82,5 мільйона доларів, вийшовши на фондовий ринок через IPO; витратив 1,2 мільйона на рекламу свого лялькового вихованця-талісмана на кубку з американського футболу «Super Bowl»; отримав фінансування від Amazon.com; розгорнув мережу величезних магазинів і вилетів з бізнесу, залишившись без копійки прибутку.
Смерть сайту Pets.com в листопаді 2000 року послужила ознакою низки майбутніх крохів дот-комів і, як здавалося, навічно закрила двері інтернет-бізнесу в сфері домашніх тварин.
Тому, коли Тед Рейнголд (Ted Rheingold), веб-дизайнер з Сан-Франциско в січні 2004 став співзасновником сайту Dogster.com, собачею версії соціальної мережі Friendster, в нечисленних новинах про це можна було почути лише усмішки. Як міг сайт для домашніх тварин, зроблений на коліні у вихідні, зі сміховинним бюджетом, сподіватися досягти успіху там, де прогоріли щедро фінансовані компанії? Всі давали одностайний коментар його чекає провал. І справді, з моменту свого запуску, Dogster не раз зазнавав невдачі в тих областях, про які його творці навіть не підозрювали.
Але, як виявилося, це послужило на благо. Dogster придумав, як використовувати ці помилки, щоб поліпшити свою роботу. Практично нічого не витративши на рекламу, Dogster (разом братом-близнюком Catster, запущеному в серпні 2004) став провідною соціальною мережею для любителів домашніх тварин, налічуючи 275 000 осіб, що зареєструвалися на сайті, 340 000 фотографій і облікових записів собак і кішок і постійних солідних рекламодавців, таких як Disney, Holiday Inn, і Target.
Dogster зробив те, до чого навіть не наблизився Pets.com він став рентабельним. Хоча засновники сайту відмовляються розкривати деталі, вони стверджують, що Dogster вийшов на прибутковість у липні 2005. Минулого року компанія заробила понад 1,1 мільйона доларів і майже подвоїла число користувачів.
Сайт став хорошим прикладом, як звертати невдачі на благо швидко запускаючи нові функції, дивлячись, що працює, а що ні, і на льоту вирішуючи проблеми. «Коли ми впроваджуємо нову функціональність, ми знаємо, що скоріше за все вона не запрацює з першого разу», - говорить Рейнголд.
Такі компанії, як Dogster, які постійно вивчають дані про роботу користувачів, і помічають помилки а особливо якісь образливі дрібниці знаходять життєво важливу для проекту інформацію. «Замість того, щоб місяцями працювати над новою функцією, намагаючись відшліфувати її до досконалості», каже Рейнголд, «ми працюємо над нею два тижні, а потім витрачаємо ще два або три дні, прислухаючись до користувачів, і налагоджуючи її».
Там, де компанії-гіганти старого зразка хвалилися роботою «без вад», сьогоднішні успішні інтернет-компанії сприймають недоліки, як спосіб покращитися. Деякі консультанти з менеджменту навіть радять своїм клієнтам «навчитися» псувати що-небудь.
«Помилки це ворог ефективної роботи, але це найкращий спосіб вчитися», говорить Роберт Гантер (Robert Gunther), бізнес-консультант з компанії «Decision Strategies International». Гантер навіть заохочує клієнтів робити «навмисні помилки», щоб швидше вчитися.
Однак у випадку з Dogster, Рейнголд зі своїми партнерами Джоном Варсом і Стівеном Рідінгом помилявся «по-старомодному» тобто ненавмисно. Наприклад, це сталося, коли вони вирішили продавати рекламні місця іншим сайтам. «Ми вже практично обіймалися», каже Рейнголд, «Всі очікували великих доходів». Але неоригінальна рекламна стратегія не спрацювала. Дохід був мізерним, а існуюча реклама занадто низької якості.
Тому Рейнголд зупинив її і після декількох фальстартів, знайшов успішну бізнес-модель спонсорство і великі рекламні пакети. Забудьте про те, як би продати Діснею банер за 13000 доларів, що рекламує вихід нового мультфільму «Леді і Бродяга», Рейнголд продав спонсорський пакет, який передбачав згадку про компанії у всіх листах з новинами, конкурсах і повідомленнях, що надсилаються новим користувачам. Дисней був настільки задоволений результатами, що запланував додаткові рекламні компанії на сайті для своїх нових фільмів за участю тварин.
І це привернуло увагу до цього скептично налаштованих інвесторів. У вересні Dogster, що складається з 14 осіб, отримав початкові інвестиції в розмірі мільйона доларів від групи ангел-інвесторів, що включає Майкла Аррінгтона (Michael Arrington), творця TechCrunch.
Звичайно, швидше зазнати невдачі не найкраща статерія для стартапів. Одна з кращих компаній Кремнієвої долини, що вміє справлятися з невдачами, також найперша у всьому списку Google. «В цілому все, що ми робимо це експеримент», говорить Дуглас Меріл (Douglas Merrill), віце-президент з інженерії. «Найголовніше в експериментах це отримати дані, і потім проаналізувати їх, будучи повністю чесним з собою». Представляючи нові можливості, Google продовжує дотримуватися стратегії «швидкого старту»: запустити, вислухати, поліпшити і знову запустити.
Наприклад, проводячи мозковий штурм з приводу панелі Google Toolbar, команда розробників спробувала впровадити принаймні п'ять різних ключових функцій до того, як вийшов остаточний варіант, і більшість з них були відкинуті протягом першого тижня тестування. Деякі з можливостей, включених до фінальної версії, такі як налаштовувані кнопки і загальні закладки, менш ніж за тиждень до цього були лише дослідними зразками.
Навіть якщо нова функція виявляється безсумнівною невдачею, Google вважає за краще розглядати її, як експеримент, який розкриває важливу інформацію. Саме це сталося з сервісом Google Answers, чотирирічною спробою побудови системи експертних відповідей, закритим у листопаді минулого року. «Я не думаю, що сайт Google Answers став провалом, тому що багато речей, яким ми навчилися, працюючи над ним, ми впровадили в наш новий механізм індивідуальної пошукової системи (custom search engine)», каже Меріл. «Невдачі ж це те, від чого ви ні чого не вчитеся».
Але що, якщо провальною виявляється не просто нова функціональна можливість, а весь ваш проект? Це і сталося з Мунхал Шахом (Munjal Shah). У серпні 2004 року, Шах, ветеран веб-підприємництва, співзасновник Andale, успішного аналітичного сервісу для інтернет-аукціону Ebay, засновав нову компанію, названу Riya, що першоночально займалася розробкою системи розпізнавання зображень, допомагала користувачам шукати і організовувати зберігання своїх цифрових фотографій.
У березні минулого року Riya запустила онлайновий сервіс і в цілому отримала хороші відгуки. Але через кілька тижнів, завдяки даним про роботу користувачів, стало ясно, що щось пішло зовсім не так. «Близько 94 відсотків усіх людей, які користуються системою, сказали, що вони були або задоволені, або дуже задоволені», сказав Шах. «Проблема полягала в тому, що одного разу відвідавши сайт, людина більше ніколи на нього не поверталася».
Це був справжнісінький провал. Але Шах зберіг спокій і уважно вивчив відгуки користувачів. Більшість відвідувачів не використовувала сервіс для пошуку і зберігання своїх власних фотографій, як це передбачалося. Замість цього, сайт Riya використовувався як інструмент для пошуку зображень у мережі.
Всього через вісім місяців після того, як Riya, немов камінь, пішла на дно, Шах представив повністю оновлений сайт, названий Like.com, який став службою візуального пошуку для покупок в інтернеті. Механізм Like.com аналізував фотографії різних речей, таких як сумки, ювелірні вироби, взуття або годинник, і потім знаходив у мережі предмети, схожі на ці зображення.
І схоже, що раптова зміна стратегії приносить свої плоди. Шах не розкриває цифр, але говорить, що Like.com вже перевершує Riya в розмірі трафіку і доході. І, що найважливіше, користувачі повертаються на сайт знову. Like.com поки не приносить прибутку, але за словами Шаха, фінансування вистачить ще на кілька років. Онлайновий бізнес ювелірних виробів, сумок і одягу оцінюється в 15 мільярдів доларів, і Like.com планує розширюватися і в інші області, такі як меблі та аксесуари для дому і саду.
Шах допускає, що визнавати невдачі може бути важкою справою для тих, хто будує свій бізнес. «Роблячи це, ви визнаєте, що ваше початкове уявлення виявилося помилковим», каже він. «А це може бути дуже важко».
Рейнголд, творець Dogster, точно б погодився з ним. Він зміг створити процвітаючий бізнес на уламках своїх власних помилок, живий пам'ятник тому, як вчитися на невдачах. «Я навчився того, як забути про своє его і просто працювати далі», - говорить він, і ці слова надихають лялькових вихованців у всьому світі.
Переклади techme
