Гардасіл знижує смертність від раку шийки матки

Щеплення знизило ризик захворіти на рак на 63%, а у вакцинованих до 17 років - на 88%.


«XX2 століття» вже не раз писало про вакцини проти вірусу папіломи людини (ВПЛ) і про те, які вони викликають бурхливі суперечки в суспільстві. Перша така вакцина, Гардасил (Gardasil, Merck & Co), була зареєстрована в 2006 році, але суперечки в соцмережах про те, чи треба нею щепитися, не вщухають досі. Втім, серед фахівців, як виявилося, теж немає єдності: у 2018 році тодішній член Cochrane Collaboration (некомерційна організація, що займається незалежною оцінкою медичних втручань) Петер Гетше (Peter G^ tzsche) обрушився з критикою на звіт Cochrane, присвяченій ефективності та безпеці вакцин проти ВПЛ - він і його колеги виявили підвищену частоту деяких неврологічних синдромів у групах вакцинованих. Правда, інші дослідники знайшли помилки в самій цій роботі, а ряд наукових спільнот висловилися на користь вакцини. Петера згодом виключили з Cochrane за «руйнівну і неналежну поведінку» протягом «ряду років». Не останню роль в інциденті зіграли протиріччя щодо ВПЛ-вакцин.

До нинішнього моменту сильним аргументом антипрививочників була відсутність прямих даних про вплив вакцини на розвиток раку. Дійсно, вакцини проти ВПЛ були зареєстровані на підставі профілактики зараження вірусом і на підставі запобігання розвитку передракових станів. Так, квадривалентная вакцина Гардасил, защищающая от чётырех штаммов вируса, показала 100% -ную эффективность в предотвращении неоплазий шейки матки и гениталий у женщин, негативных по этим штаммам вируса, по сравнению с контрольной группой. Зараження штаммами ВПЛ 6, 11, 16, 18, а тим більше неоплазії шийки матки - істотний фактор ризик розвитку раку шийки матки. Однак чекати розвитку раку в ході проспективних рандомізованих клінічних досліджень занадто довго, що дало антипрививочникам привід говорити про «недоведеність» захисту вакцини (наче захист від неоплазій - сама по собі недостатньо цінна якість).

Ще один аргумент антипрививочників проти ВПЛ-вакцин - недостатня вивченість її безпеки - нібито вони можуть викликати аутоімунні захворювання і навіть безпліддя. Однак спостереження за вакцинованими тривають, і вакцини не показали жодних відмінностей від контрольних груп у плані безпеки протягом усього терміну спостереження, який тепер уже становить майже 14 років.

Також вакцини дорікають у тому, що вони не порівнювалися з фізрозчином у проспективних рандомізованих дослідженнях. І це неправда: ось приклади таких досліджень: 1, 2.

1 жовтня 2020 року в New England Journal of Medicine вийшла стаття шведських вчених про результати ретроспективного дослідження зв'язку вакцинації проти ВПЛ (мова йде про Гардасила) і ризику інвазивного раку шийки матки. Були проаналізовані дані про 1 672 983 дівчаток і жінок зі шведських регістрів з 2006 по 2017 рік. Вакцина знизила захворюваність на інвазивний рак шийки матки на 49% після поправки на вік (у групі з 1 145 112 невакцинованих захворіло 538, у групі з 527 871 вакцинованих захворіло 19). Якщо врахувати інші поправки, щеплення знизило ризик захворіти на рак на 63%, а у вакцинованих до 17 років - на 88%! Такий результат узгоджується з отриманими раніше, і говорить про те, що вакцинацію краще проводити до того, як людина зустрілася з ВПЛ-інфекцією (які найчастіше передаються статевим шляхом).

Звичайно, ретроспективний характер дослідження робить його вразливим для різного роду спотворень, які автори постаралися врахувати, вводячи різні статистичні поправки. Отриманий результат, на думку авторів, може швидше недооцінювати ступінь зниження ризику після вакцинації, ніж переоцінювати її. Таким чином дослідження переконливо показує зниження ризику інвазивного раку шийки матки після вакцинації і вибиває один з останніх аргументів з рук антипрививочників.

logo